рипучість
рипу́чість
-чості, ж.
Властивість за знач. рипучий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рипучість — рипу́чість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- рипучість — РИПУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. рипу́чий. Ідучи невтоптаними стежками, Марко відчув, що сніг поволі втрачає свою суху рипучість і вже тільки м'яко вгинається під чобітьми й провалюється з тихим шелестом (І. Кириленко). Словник української мови у 20 томах
- рипучість — РИПУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. рипу́чий. Ідучи невтоптаними стежками, Марко відчув, що сніг поволі втрачає свою суху рипучість і вже тільки м’яко вгинається під чобітьми й провалюється з тихим шелестом (Кир., Вибр., 1960, 375). Словник української мови в 11 томах