рипучо
рипу́чо
присл.
Те саме, що рипуче.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рипучо — рипу́чо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- рипучо — РИПУ́ЧО, присл. Те саме, що рипу́че. Одноманітно, безугавно, рипучо кричав десь в улоговині деркач (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
- рипучо — РИПУ́ЧО, присл. Те саме, що рипу́че. Одноманітно, безугавно, рипучо кричав десь в улоговині деркач (Тют., Вир, 1964, 289). Словник української мови в 11 томах