1. Орфографічний словник української мови

рипучо

рипу́чо

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рипучо — присл. Те саме, що рипуче. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. рипучо — РИПУ́ЧО, присл. Те саме, що рипу́че. Одноманітно, безугавно, рипучо кричав десь в улоговині деркач (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  3. рипучо — РИПУ́ЧО, присл. Те саме, що рипу́че. Одноманітно, безугавно, рипучо кричав десь в улоговині деркач (Тют., Вир, 1964, 289). Словник української мови в 11 томах