1. Орфографічний словник української мови

рипучість

рипу́чість

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рипучість — -чості, ж. Властивість за знач. рипучий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. рипучість — РИПУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. рипу́чий. Ідучи невтоптаними стежками, Марко відчув, що сніг поволі втрачає свою суху рипучість і вже тільки м'яко вгинається під чобітьми й провалюється з тихим шелестом (І. Кириленко). Словник української мови у 20 томах
  3. рипучість — РИПУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. рипу́чий. Ідучи невтоптаними стежками, Марко відчув, що сніг поволі втрачає свою суху рипучість і вже тільки м’яко вгинається під чобітьми й провалюється з тихим шелестом (Кир., Вибр., 1960, 375). Словник української мови в 11 томах