Великий тлумачний словник сучасної мови

рипучо

рипу́чо

присл.

Те саме, що рипуче.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. рипучо — рипу́чо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. рипучо — РИПУ́ЧО, присл. Те саме, що рипу́че. Одноманітно, безугавно, рипучо кричав десь в улоговині деркач (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
  3. рипучо — РИПУ́ЧО, присл. Те саме, що рипу́че. Одноманітно, безугавно, рипучо кричав десь в улоговині деркач (Тют., Вир, 1964, 289).  Словник української мови в 11 томах