рипучо —
присл. Те саме, що рипуче.
Великий тлумачний словник сучасної мови
рипучо —
РИПУ́ЧО, присл. Те саме, що рипу́че. Одноманітно, безугавно, рипучо кричав десь в улоговині деркач (Григорій Тютюнник).
Словник української мови у 20 томах
рипучо —
РИПУ́ЧО, присл. Те саме, що рипу́че. Одноманітно, безугавно, рипучо кричав десь в улоговині деркач (Тют., Вир, 1964, 289).
Словник української мови в 11 томах