розбрат
ро́збрат
I -у, ч.
Ворожнеча, розлад між ким-небудь.
|| Розходження в чому-небудь між кимсь, відсутність взаєморозуміння; незгода.
|| Збентеження, розгубленість, паніка де-небудь.
|| Недружні, неприємні стосунки між ким-небудь; чвари.
Сіяти розбрат — викликати ворожнечу, чвари, паніку.
Яблуко розбрату — причина, предмет ворожнечі, чвар, розладу кого-небудь з кимсь.
II -у, ч., кул.
Смажений відбитий шматок м'яса.
Великий тлумачний словник сучасної української мови