розбрунькований

розбрунько́ваний

-а, -е.

Який розтулився, розкрився (про бруньки, квіти, листя).

|| Який покрився листям, квітами, сережками (про дерево).

Значення в інших словниках

1. розбрунькований — розбрунько́ваний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. розбрунькований — РОЗБРУНЬКО́ВАНИЙ, а, е. Який розтулився, розкрився (про бруньки, квіти, листя). З дерев, з молодого, щойно розбрунькованого листя капала вода, і від того весняна ніч була сповнена шурхоту та шелесту, хоч, навколо – жодної живої душі (В.  Словник української мови у 20 томах
3. розбрунькований — РОЗБРУНЬКО́ВАНИЙ, а, е. Який розтулився, розкрився (про бруньки, квіти, листя). З дерев, з молодого, щойно розбрунькованого листя капала вода і від того весняна ніч була сповнена шурхоту та шелесту, хоч, навколо — жодної живої душі (Речм., Весн.  Словник української мови в 11 томах