розганяти
розганя́ти
-яю, -яєш і розгонити, -ню, -ниш, недок., розігнати, розжену, розженеш, док., перех.
1》 Примушувати розійтися, розбігтися, розлетітися в різні боки.
|| розм. Звільняти з роботи, служби (всіх чи багатьох).
|| перен., розм. Ліквідувати, розпускати яку-небудь організацію, установу, збори і т. ін.
2》 Примушувати зникнути, розвіятися, розсіятися (туман, темряву, хмару і т. ін.).
|| перен. Розвіювати що-небудь (сум, тугу, сумніви, переживання і т. ін.); відганяти щось (мрії, видіння і т. ін.).
3》 Поступово збільшувати швидкість руху чого-небудь. Розганяти кров.
4》 Примушувати що-небудь розтектися, розійтися по поверхні, на всі боки.
5》 розм. Збільшувати, розширювати що-небудь. Розігнати текст.
Великий тлумачний словник сучасної української мови