розгублювати
розгу́блювати
-юю, -юєш, недок., розгубити, -гублю, -губиш; мн. розгублять; док., перех.
1》 Втрачати все чи багато чого-небудь, ненароком, через неуважність або від страху гублячи, розкидаючи, залишаючи і т. ін. в різних місцях.
2》 перен. Частково або повністю втрачати які-небудь фізичні особливості, моральні якості і т. ін.
Розгублювати слова — забувати про те, що хотілося сказати.
3》 перен. Занедбувати молоде життя (літа, вік, молодість), передчасно старіти.
4》 Поступово втрачати кого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови