Великий тлумачний словник сучасної мови

розжалуваний

розжа́луваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розжалувати.

|| розжалувано, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розжалуваний — розжа́луваний дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. розжалуваний — РОЗЖА́ЛУВАНИЙ, а, е, заст. Дієпр. пас. до розжа́лувати. В полку, в якому після помилування служили розжалувані в рядові Дьяконов та Лобатий, звістку про парад було зустрінуто як насмішку (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. розжалуваний — РОЗЖА́ЛУВАНИЙ, а, е, заст. Дієпр. пас. мин. ч. до розжа́лувати. В полку, в якому після помилування служили розжалувані в рядові Дьяконов та Лобатий, звістку про парад було зустрінуто як насмішку (Гончар, II, 1959, 351); Фрузя, розжалувана...  Словник української мови в 11 томах