роззолочений

роззоло́чений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до роззолотити.

|| роззолочено, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм.Розшитий або окантований золотом, позолотою.

|| Іскристий (про вино).

Значення в інших словниках

1. роззолочений — роззоло́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. роззолочений — див. прикрашений  Словник синонімів Вусика
3. роззолочений — РОЗЗОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до роззолоти́ти. Хмара виповзла з забузьких польських полів, захопила західний обрій і, зсупивши два кінці, роззолочені зсередини сонцем, як дрімучі брови, переповзла державний кордон на цей бік (В. Бабляк). 2. у знач.  Словник української мови у 20 томах
4. роззолочений — Роззоло́чений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. роззолочений — РОЗЗОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до роззолоти́ти. Хмара виповзла з забузьких польських полів, захопила західний обрій і, зсупивши два кінці, роззолочені зсередини сонцем, як дрімучі брови, переповзла державний кордон на цей бік (Бабляк, Вишн.  Словник української мови в 11 томах