Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

роззолочений

Роззоло́чений, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. роззолочений — роззоло́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. роззолочений — див. прикрашений  Словник синонімів Вусика
  3. роззолочений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до роззолотити. || роззолочено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм.Розшитий або окантований золотом, позолотою. || Іскристий (про вино).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. роззолочений — РОЗЗОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до роззолоти́ти. Хмара виповзла з забузьких польських полів, захопила західний обрій і, зсупивши два кінці, роззолочені зсередини сонцем, як дрімучі брови, переповзла державний кордон на цей бік (В. Бабляк). 2. у знач.  Словник української мови у 20 томах
  5. роззолочений — РОЗЗОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до роззолоти́ти. Хмара виповзла з забузьких польських полів, захопила західний обрій і, зсупивши два кінці, роззолочені зсередини сонцем, як дрімучі брови, переповзла державний кордон на цей бік (Бабляк, Вишн.  Словник української мови в 11 томах