розкачаний

розка́чаний

I -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розкачати I.

|| у знач. прикм.

II -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розкачати II.

Значення в інших словниках

1. розкачаний — розка́чаний 1 дієприкметник розплющений; розгорнений розка́чаний 2 дієприкметник розхитаний  Орфографічний словник української мови
2. розкачаний — РОЗКА́ЧАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до розкача́ти¹. Масу [сирну] викладають на розкачане на листі тісто, розрівнюють, змащують білком, а зверху накладають сітку з тонких шнурків, зроблених з цього ж тіста (з наук.-попул. літ.); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
3. розкачаний — Розка́чаний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. розкачаний — РОЗКА́ЧАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розкача́ти¹. Масу [сирну] викладають на розкачане на листі тісто, розрівнюють, змащують білком, а зверху накладають сітку з тонких шнурків, зроблених з цього ж тіста (Укр. страви, 1957, 317); // У знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах