розкачаний
РОЗКА́ЧАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розкача́ти¹.
Масу [сирну] викладають на розкачане на листі тісто, розрівнюють, змащують білком, а зверху накладають сітку з тонких шнурків, зроблених з цього ж тіста (Укр. страви, 1957, 317);
// У знач. прикм.
Розкачаний шар тіста повинен мати однакову товщину, бо при випіканні тонкі місця згоряють, а товсті не пропікаються (Укр. страви, 1957, 321).
РОЗКА́ЧАНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розкача́ти².
Словник української мови (СУМ-11)