розкачаний — Орфографічний словник української мови

розкачаний — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розкачати I. || у знач. прикм. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розкачати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
розкачаний — РОЗКА́ЧАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до розкача́ти¹. Масу [сирну] викладають на розкачане на листі тісто, розрівнюють, змащують білком, а зверху накладають сітку з тонких шнурків, зроблених з цього ж тіста (з наук.-попул. літ.); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
розкачаний — Розка́чаний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
розкачаний — РОЗКА́ЧАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розкача́ти¹. Масу [сирну] викладають на розкачане на листі тісто, розрівнюють, змащують білком, а зверху накладають сітку з тонких шнурків, зроблених з цього ж тіста (Укр. страви, 1957, 317); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах