розконвойований

розконвойо́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розконвоювати.

|| розконвойовано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. розконвойований — розконвойо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розконвойований — РОЗКОНВОЙО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розконвоюва́ти. Сьогодні здибав у горах Павла. Він – розконвойований, підривник. Забачивши мене, пішов назустріч (Ю. Мушкетик); “Зеки” цього табору були розконвойовані. Самі йшли на роботу, самі поверталися (А.  Словник української мови у 20 томах
3. розконвойований — РОЗКОНВОЙО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розконвоюва́ти. Сьогодні здибав у горах Павла. Він — розконвойований, підривник. Забачивши мене, пішов назустріч (Мушк., Серце.., 1962, 241).  Словник української мови в 11 томах