розпанахувати

розпана́хувати

-ую, -уєш, недок., розпанахати, -аю, -аєш, док., перех., розм.

1》 Різким рухом, з силою рвати на частини, шматки що-небудь; розривати, роздирати.

|| безос.

|| Ранити, розрізаючи, розсікаючи або розриваючи чим-небудь гострим або колючим.

|| Убивати чим-небудь гострим або колючим.

2》 Різким рухом розчиняти, розкривати що-небудь на обидва боки. Розпанахати вікно.

|| Різким рухом розстібати одяг.

3》 перен. Раптово порушувати (тишу, спокій).

|| безос.

Значення в інших словниках

1. розпанахувати — розпана́хувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розпанахувати — див. рвати  Словник синонімів Вусика
3. розпанахувати — РОЗПАНА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., рідко. РОЗПАНА́ХАТИ, аю, аєш, док., кого, що, розм. 1. що. Різким рухом, з силою рвати що-небудь; розривати, роздирати. [Роман:] Іди-бо! Зашиєш мені сорочку, геть розпанахав рукав, а мати десь пішли (І.  Словник української мови у 20 томах
4. розпанахувати — РА́НИТИ (робити комусь рану, рани; перев. рослини — пошкоджувати), ЗРА́НЮВАТИ, УРАЖА́ТИ (ВРАЖА́ТИ), РІ́ЗАТИ, ПІДРІ́ЗУВАТИ (ПІДРІЗА́ТИ) розм., РОЗТИНА́ТИ, РОЗСІКА́ТИ, СІКТИ, ПІДСІКА́ТИ, РОЗРА́НЮВАТИ, РОЗПАНА́ХУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. розпанахувати — РОЗПАНА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПАНА́ХАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. 1. Різким рухом, з силою рвати на частини, шматки що-небудь; розривати, роздирати. [Роман:] Іди-бо! Зашиєш мені сорочку, геть розпанахав рукав, а мати десь пішли (К.  Словник української мови в 11 томах