розпрощатися
розпроща́тися
-аюся, -аєшся, док.
Попрощатися перед розставанням.
|| перен. Надовго або назавжди відмовитися від чого-небудь.
Розпрощатися зі світом (життям) — умерти.
Великий тлумачний словник сучасної української мовирозпроща́тися
-аюся, -аєшся, док.
Попрощатися перед розставанням.
|| перен. Надовго або назавжди відмовитися від чого-небудь.
Розпрощатися зі світом (життям) — умерти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови