розпуста

розпу́ста

-и, ж.

1》 Аморальний, розпусний (у 1 знач.) спосіб життя.

Будинок розпусти — те саме, що Дім розпусти (див. дім).

Дім розпусти — див. дім.

Кубло розпусти — місце, де панує розпуста.

2》 Зневажання певних правил, законів.

|| Непокірність, неслухняність.

Значення в інших словниках

1. розпуста — (аморальний спосіб життя) розпущеність, блудство.  Словник синонімів Полюги
2. розпуста — розпу́ста іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. розпуста — Блудство, блуд, розпутство, розпусність, гріховодство, Содома й Гоморра; розпуст.  Словник синонімів Караванського
4. розпуста — Блуд, блудливість, блудні, розпутність, розпутство Фразеологічні синоніми: будинок розпусти; кубло розпусти; притулок розпусти  Словник синонімів Вусика
5. розпуста — РОЗПУ́СТА, и, ж. 1. Аморальний, розпусний (у 1 знач.) спосіб життя. – Та ж ви не повія яка, .. адже вам не пусте в голові, не розпуста (М. Коцюбинський); – Що ваша душа? Торба, в яку ви збирали гроші, а замість них плодили старців і розпусту.  Словник української мови у 20 томах
6. розпуста — РОЗПУ́СТА (розпусний спосіб життя), РОЗПУ́ТСТВО, РОЗПУ́ЩЕНІСТЬ, РО́ЗПУСТ розм., БЕЗПУ́ТСТВО розм., БЕЗПУ́ТТЯ розм.; БЛУД заст., БЛУ́ДСТВО заст. (статева).  Словник синонімів української мови
7. розпуста — Розпу́ста, -ти, -ті  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. розпуста — РОЗПУ́СТА, и, ж. 1. Аморальний, розпусний (у 1 знач.) спосіб життя. — Та ж ви не повія яка,.. адже вам не пусте в голові, не розпуста (Коцюб., І, 1955, 45); Головне для слуг Ватікану — не віра, а гроші, лакомство, розпуста (Ільч., Козацьк. роду..  Словник української мови в 11 томах