розпуста
розпу́ста
-и, ж.
1》 Аморальний, розпусний (у 1 знач.) спосіб життя.
Будинок розпусти — те саме, що Дім розпусти (див. дім).
Дім розпусти — див. дім.
Кубло розпусти — місце, де панує розпуста.
2》 Зневажання певних правил, законів.
|| Непокірність, неслухняність.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпуста — (аморальний спосіб життя) розпущеність, блудство. Словник синонімів Полюги
- розпуста — розпу́ста іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- розпуста — Блудство, блуд, розпутство, розпусність, гріховодство, Содома й Гоморра; розпуст. Словник синонімів Караванського
- розпуста — Блуд, блудливість, блудні, розпутність, розпутство Фразеологічні синоніми: будинок розпусти; кубло розпусти; притулок розпусти Словник синонімів Вусика
- розпуста — РОЗПУ́СТА, и, ж. 1. Аморальний, розпусний (у 1 знач.) спосіб життя. – Та ж ви не повія яка, .. адже вам не пусте в голові, не розпуста (М. Коцюбинський); – Що ваша душа? Торба, в яку ви збирали гроші, а замість них плодили старців і розпусту. Словник української мови у 20 томах
- розпуста — РОЗПУ́СТА (розпусний спосіб життя), РОЗПУ́ТСТВО, РОЗПУ́ЩЕНІСТЬ, РО́ЗПУСТ розм., БЕЗПУ́ТСТВО розм., БЕЗПУ́ТТЯ розм.; БЛУД заст., БЛУ́ДСТВО заст. (статева). Словник синонімів української мови
- розпуста — Розпу́ста, -ти, -ті Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розпуста — РОЗПУ́СТА, и, ж. 1. Аморальний, розпусний (у 1 знач.) спосіб життя. — Та ж ви не повія яка,.. адже вам не пусте в голові, не розпуста (Коцюб., І, 1955, 45); Головне для слуг Ватікану — не віра, а гроші, лакомство, розпуста (Ільч., Козацьк. роду.. Словник української мови в 11 томах