1. Словник української мови у 20 томах

розпуста

РОЗПУ́СТА, и, ж.

1. Аморальний, розпусний (у 1 знач.) спосіб життя.

– Та ж ви не повія яка, .. адже вам не пусте в голові, не розпуста (М. Коцюбинський);

– Що ваша душа? Торба, в яку ви збирали гроші, а замість них плодили старців і розпусту. Оце і все, що ви зробили на землі... (М. Стельмах);

Ця дівка замішана ще в безлічі авантюр. Там і розпуста, і розповсюдження порнографії, .. і валютні операції (О. Бердник);

Нерідко наркоманія приводить до розпусти (з наук.-попул. літ.);

// Той, хто веде аморальне, розпусне життя.

Ліліана як схопиться: “Ах ти розпусто! Тобі жалко, що я з Зінов'євим живу?” (М. Хвильовий).

2. Зневажання певних правил, законів.

– Ой господи, яка розпуста. Яка попсованість! То це вже для їх [для них] нема й посту? – аж крикнула баба Зінька (І. Нечуй-Левицький);

Мислити про себе він не любив і лише зрідка дозволяв собі цю розпусту (В. Підмогильний);

// Непокірність, неслухняність.

– Чорт його знає, що сталось з народом, – жалівся [Підпара] жінці. – Перше, що скажеш, всяк тебе слуха, а тепер хоч мовчи... така розпуста (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпуста — (аморальний спосіб життя) розпущеність, блудство. Словник синонімів Полюги
  2. розпуста — розпу́ста іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. розпуста — Блудство, блуд, розпутство, розпусність, гріховодство, Содома й Гоморра; розпуст. Словник синонімів Караванського
  4. розпуста — Блуд, блудливість, блудні, розпутність, розпутство Фразеологічні синоніми: будинок розпусти; кубло розпусти; притулок розпусти Словник синонімів Вусика
  5. розпуста — -и, ж. 1》 Аморальний, розпусний (у 1 знач.) спосіб життя. Будинок розпусти — те саме, що Дім розпусти (див. дім). Дім розпусти — див. дім. Кубло розпусти — місце, де панує розпуста. 2》 Зневажання певних правил, законів. || Непокірність, неслухняність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. розпуста — РОЗПУ́СТА (розпусний спосіб життя), РОЗПУ́ТСТВО, РОЗПУ́ЩЕНІСТЬ, РО́ЗПУСТ розм., БЕЗПУ́ТСТВО розм., БЕЗПУ́ТТЯ розм.; БЛУД заст., БЛУ́ДСТВО заст. (статева). Словник синонімів української мови
  7. розпуста — Розпу́ста, -ти, -ті Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. розпуста — РОЗПУ́СТА, и, ж. 1. Аморальний, розпусний (у 1 знач.) спосіб життя. — Та ж ви не повія яка,.. адже вам не пусте в голові, не розпуста (Коцюб., І, 1955, 45); Головне для слуг Ватікану — не віра, а гроші, лакомство, розпуста (Ільч., Козацьк. роду.. Словник української мови в 11 томах