розрубувати
розру́бувати
-ую, -уєш, недок., розрубати, -аю, -аєш, док., перех.
1》 Рубаючи, розділяти, розсікати на частини, шматки.
|| Рубаючи, псувати річ.
|| Заподіювати рубану (у 3 знач.) рану; ранити.
|| перен. Сильним швидким змахом чого-небудь розсікати повітря, воду і т. ін.
|| перен. Порушувати цілісність чого-небудь, роз'єднувати, відокремлюючи щось.
Розрубувати вузол — швидко розв'язувати що-небудь складне, заплутане.
2》 перен. Припиняти дію, прояв чого-небудь, що зв'язує, скріплює певними стосунками.
3》 перен. Звільнятися від чого-небудь обтяжливого.
Великий тлумачний словник сучасної української мови