Великий тлумачний словник сучасної мови

розсатанілий

розсатані́лий

-а, -е, розм.

Дієприкм. акт. мин. ч. до розсатаніти.

|| у знач. прикм.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розсатанілий — розсатані́лий дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. розсатанілий — РОЗСАТАНІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. до розсатані́ти. Осяяний тріпотливим світлом лик богочоловіка дивився згори лагідно на сп'янілі і розсатанілі від злоби обличчя, позирав кохано на дітей своїх, за яких і розпинавсь на хресті (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. розсатанілий — РОЗСАТАНІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до розсатані́ти; // У знач. прикм. Їй мріється далеке небо безхмаре, білі розпечені палом мури, сліпуче сонячне сяйво й ревуча юрба, розсатанілі обличчя (Стар., Облога.., 1961, 7).  Словник української мови в 11 томах