руно
ру́но
I -а, с.
Густа і довга вовна з овець, яка не розпадається на окремі пасма, а становить одне ціле.
|| Вовна, настрижена з однієї вівці.
|| Овеча шкура з вовною.
|| перен. Густе, пишне волосся.
Золоте руно — а) в давньогрецькій міфології – золота бараняча шкура; б) те, що має найвищу якість, є найціннішим.
II див. руна III.
Великий тлумачний словник сучасної української мови