Значення в інших словниках
-
рурка —
ру́рка іменник жіночого роду розм.
Орфографічний словник української мови
-
рурка —
див. ТРУБА.
Словник синонімів Караванського
-
рурка —
РУ́РКА, и, ж., розм. Те саме, що тру́бка. Старі котли, забиті рурки, погнуті клапани тремтять від напруження (В. Еллан-Блакитний); Телефон задзвонив. .. Вона [Катруся] взяла до вуха рурку й сказала: Я слухаю (М.
Словник української мови у 20 томах
-
рурка —
ТРУБКА (частина пристрою або приладу у формі невеликої труби), РУ́РКА розм.; СТЕТОСКО́П (для вислухування серця і легень); СЛУ́ХАВКА (телефонна). Затягнута в білий халатик дівчина..
Словник синонімів української мови
-
рурка —
Ру́рка, -ки, -рці; ру́рки, -рок
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
рурка —
РУ́РКА, и, ж., розм. Те саме, що тру́бка. Старі котли, забиті рурки, погнуті клапани тремтять від напруження (Еллан, II, 1958, 10); Телефоніст в кутку, притиснувши рурку плечем до вуха, щось швидко записував (Рибак, Час..
Словник української мови в 11 томах