рурка

РУ́РКА, и, ж., розм. Те саме, що тру́бка.

Старі котли, забиті рурки, погнуті клапани тремтять від напруження (Еллан, II, 1958, 10);

Телефоніст в кутку, притиснувши рурку плечем до вуха, щось швидко записував (Рибак, Час.., 1960, 49);

// Те саме, що руло́н.

Перед очима в мене встала його хата, закидана ванночками, кліше, об’єктивами, фотографіями, наклеєними і в рурках… (Коцюб., І, 1955, 253).

Значення в інших словниках

1. рурка — ру́рка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. рурка — див. ТРУБА.  Словник синонімів Караванського
3. рурка — -и, ж., зах. Те саме, що трубка. || Те саме, що рулон.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. рурка — РУ́РКА, и, ж., розм. Те саме, що тру́бка. Старі котли, забиті рурки, погнуті клапани тремтять від напруження (В. Еллан-Блакитний); Телефон задзвонив. .. Вона [Катруся] взяла до вуха рурку й сказала: Я слухаю (М.  Словник української мови у 20 томах
5. рурка — ТРУБКА (частина пристрою або приладу у формі невеликої труби), РУ́РКА розм.; СТЕТОСКО́П (для вислухування серця і легень); СЛУ́ХАВКА (телефонна). Затягнута в білий халатик дівчина..  Словник синонімів української мови
6. рурка — Ру́рка, -ки, -рці; ру́рки, -рок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)