різницький
різни́цький
-а, -е.
Прикм. до різник.
|| Признач. для різання худоби, птиці.
|| В якому ріжуть, забивають худобу, птицю.
Різницький собака — уживається як лайливий, образливий вираз.
Великий тлумачний словник сучасної української мови