Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
самопокора —
самопоко́ра іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
самопокора —
Самопокора, -ри ж. Смиреніе, самоуничиженіе. Дівочої самопокори жертва. К. ЦН. 29 7. В великій тузі і в самопокорі. К. ЦН. 268.
Словник української мови Грінченка