самоправець
самопра́вець
-вця, ч.
Людина, яка діє, поводиться самовільно, порушує законний порядок, вирішуючи які-небудь справи; свавілець.
Великий тлумачний словник сучасної української мовисамопра́вець
-вця, ч.
Людина, яка діє, поводиться самовільно, порушує законний порядок, вирішуючи які-небудь справи; свавілець.
Великий тлумачний словник сучасної української мови