Значення в інших словниках
-
своякиня —
своя́киня іменник жіночого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
-
своякиня —
СВОЯ́КИНЯ, і, ж., рідко. Те саме, що своя́чка 1. – Я ж вам сказав, що сьогодні ви не потрібні мені. – Та, збагнувши недоречність такого тону при своякині, Суворий жартівливо додав: – Тут стенограм не треба (Олесь Досвітній).
Словник української мови у 20 томах
-
своякиня —
СВОЯ́ЧКА (сестра дружини), СВОЯ́КИНЯ розм., СВІСТЬ діал., ШВА́ҐРОВА. Мені дуже мило.. дякувати за Вашу прихильність до моєї своячки Ольги Плешканівної (В. Стефаник); — Сьогодні ви не потрібні мені.
Словник синонімів української мови
-
своякиня —
Своя́киня, -ні; -ні, -кинь
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
своякиня —
СВОЯ́КИНЯ, і, ж., рідко. Те саме, що своя́чка 1. — Я ж вам сказав, що сьогодні ви не потрібні мені. — Та, збагнувши недоречність такого тону при своякині, Суворий жартівливо додав: — Тут стенограм не треба (Досв., Вибр., 1959, 252).
Словник української мови в 11 томах
-
своякиня —
Своякиня, -ні ж. Свояченица. Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка