свояків

своякі́в

-кова, -кове.

Прикм. до свояк; належний своякові.

Значення в інших словниках

1. свояків — своякі́в прикметник  Орфографічний словник української мови
2. свояків — СВОЯКІ́В, ко́ва, ко́ве. Прикм. до своя́к; належний своякові. Черевань із Василем Невольником вернувсь до своякового хутора (П. Куліш).  Словник української мови у 20 томах
3. свояків — СВОЯКІ́В, ко́ва, ко́ве. Прикм. до своя́к; належний своякові. Черевань із Василем Невольником вернувсь до своякового хутора (П. Куліш, Вибр., 1969, 178).  Словник української мови в 11 томах