своякиня
СВОЯ́КИНЯ, і, ж., рідко.
Те саме, що своя́чка 1.
– Я ж вам сказав, що сьогодні ви не потрібні мені. – Та, збагнувши недоречність такого тону при своякині, Суворий жартівливо додав: – Тут стенограм не треба (Олесь Досвітній).
Словник української мови (СУМ-20)