своякиня
СВОЯ́КИНЯ, і, ж., рідко. Те саме, що своя́чка 1.
— Я ж вам сказав, що сьогодні ви не потрібні мені. — Та, збагнувши недоречність такого тону при своякині, Суворий жартівливо додав: — Тут стенограм не треба (Досв., Вибр., 1959, 252).
Словник української мови (СУМ-11)