Великий тлумачний словник сучасної мови

свідчитися

сві́дчитися

-чуся, -чишся, недок.

1》 заст. Посилатися на кого-небудь як на свідка або на що-небудь як на свідчення.

|| Клястися ким-, чим-небудь.

2》 Пас. до свідчити 4).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. свідчитися — сві́дчитися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. свідчитися — СВІ́ДЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок. 1. заст. Посилатися на кого-небудь як на свідка або на що-небудь як на свідчення; // Клястися ким-, чим-небудь.  Словник української мови у 20 томах
  3. свідчитися — СВІ́ДЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок. 1. заст. Посилатися на кого-небудь як на свідка або на що-небудь як на свідчення; // Клястися ким-, чим-небудь. [Джонатан:] Свідчусь моїм життям: і я не краще жив (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
  4. свідчитися — Свідчитися, -чуся, -чишся гл. Призывать во свидѣтели. Богом свідчиться, а чорту душу запродав. Ном. № 6790.  Словник української мови Грінченка