Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
світельце —
світе́льце іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
світельце —
СВІТЕ́ЛЬЦЕ, я, с. Пестл. до сві́тло¹ 1, 3. Ніде не видно було найменшого світельця, що блимало з вікон (І. Франко); У вартовій будці почувся шелест, і за хвилину відчинилось віконечко в дверях.
Словник української мови у 20 томах
світельце —
СВІТЕ́ЛЬЦЕ, я, с. Пестл. до сві́тло¹ 1, 3. Ніде не видно було найменшого світельця, що блимало з вікон (Фр., II, 1950, 156); У вартовій будці почувся шелест, і за хвилину відчинилось віконечко в дверях.
Словник української мови в 11 томах