світитися
світи́тися
свічуся, світишся, недок.
1》 Давати світло; горіти.
|| Бути освітленим.
|| безос.
|| Випромінювати або відбивати світло.
2》 Сяяти, блищати, відбиваючи світло, промені; виблискувати.
3》 Виднітися, вирізнятися своїм світлим, білим кольором.
|| Бути видним.
|| Виднітися крізь що-небудь.
Світитися дірками — мати багато дірок, бути дірявим.
4》 Пропускати світло крізь себе; просвічуватися.
|| Бути дуже худим, виснаженим.
|| чим. Виражати які-небудь почуття, переживання (про обличчя, очі, зовнішній вигляд людини).
|| Виявляти своїм зовнішнім виглядом задоволення, радість, щастя (про людину).
|| Виявлятися, ставати помітним (про почуття, переживання).
Великий тлумачний словник сучасної української мови