Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
скаламутнілий —
скаламутні́лий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
скаламутнілий —
[скаламут(')н’ілией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і
Орфоепічний словник української мови
скаламутнілий —
СКАЛАМУТНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до скаламутні́ти; // у знач. прикм. Весняний, скаламутнілий Рейн котив по долині різкі повіви гірської свіжості (П. Загребельний); Летів давній далекий спогад і розгортав перед скаламутнілим зором Жеребила картину (П. Загребельний).
Словник української мови у 20 томах
скаламутнілий —
СКАЛАМУТНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до скаламутні́ти. Весняний, скаламутнілий Рейн котив по долині різкі повіви гірської свіжості (Загреб., Європа. Захід, 1961, 107); Летів давній далекий спогад і розгортав перед скаламутнілим зором Жеребила картину (Загреб., День.., 1964, 287).
Словник української мови в 11 томах