скаламутнілий
СКАЛАМУТНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до скаламутні́ти.
Весняний, скаламутнілий Рейн котив по долині різкі повіви гірської свіжості (Загреб., Європа. Захід, 1961, 107);
Летів давній далекий спогад і розгортав перед скаламутнілим зором Жеребила картину (Загреб., День.., 1964, 287).
Словник української мови (СУМ-11)