скаламутнілий —
скаламутні́лий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
скаламутнілий —
-а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до скаламутніти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
скаламутнілий —
СКАЛАМУТНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до скаламутні́ти; // у знач. прикм. Весняний, скаламутнілий Рейн котив по долині різкі повіви гірської свіжості (П. Загребельний); Летів давній далекий спогад і розгортав перед скаламутнілим зором Жеребила картину (П. Загребельний).
Словник української мови у 20 томах
скаламутнілий —
СКАЛАМУТНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до скаламутні́ти. Весняний, скаламутнілий Рейн котив по долині різкі повіви гірської свіжості (Загреб., Європа. Захід, 1961, 107); Летів давній далекий спогад і розгортав перед скаламутнілим зором Жеребила картину (Загреб., День.., 1964, 287).
Словник української мови в 11 томах