скудовчений
скудо́вчений
-а, -е, розм.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до скудовчити.
2》 у знач. прикм. Скуйовджений, сплутаний (про волосся, шерсть і т. ін.).
|| Із скуйовдженим, сплутаним волоссям, шерстю тощо.
Великий тлумачний словник сучасної української мови