скучний
скучни́й
-а, -е.
1》 Який відчуває нудьгу; невеселий.
|| Який виражає нудьгу.
|| у знач. ім. скучний, -ного, ч.; скучна, -ної, ж. Той, хто відчуває нудьгу.
2》 Який викликає нудьгу; нецікавий.
|| Який не викликає інтересу.
|| Який викликає нудьгу своєю одноманітністю, монотонністю, похмурістю.
|| Позбавлений різноманітності, яскравості, радості.
Великий тлумачний словник сучасної української мови