Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
славолюб —
славолю́б іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
славолюб —
СЛАВОЛЮ́Б, а, ч. Той, хто любить славу, прагне до неї. Він не був ні славолюбом, ні грошолюбом, ні хитруном, ні тим, що може під ударом одразу ж пригнутись чи сплюгавити душу (М. Стельмах).
Словник української мови у 20 томах
славолюб —
СЛАВОЛЮ́Б, а, ч. Той, хто любить славу, прагне до неї. Він не був ні славолюбом, ні грошолюбом, ні хитруном, ні тим, що може під ударом одразу ж пригнутись чи сплюгавати душу (Стельмах, Правда.., 1961, 49).
Словник української мови в 11 томах