Значення в інших словниках
-
смішливий —
смішли́вий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
смішливий —
Сміхотливий, реготливий.
Словник синонімів Караванського
-
смішливий —
див. веселий
Словник синонімів Вусика
-
смішливий —
СМІШЛИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що сміхотли́вий. Так і зріс [Василько] на самоті, сам із собою. Не говіркий був, не смішливий (Марко Вовчок); Смішливий приятель (В.
Словник української мови у 20 томах
-
смішливий —
СМІШЛИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що сміхотли́вий. Так і зріс [Василько] на самоті, сам із собою. Не говіркий був, не смішливий (Вовчок, І, 1955, 275); Прибув взвод саперів на чолі з молоденьким, чорнявим, дуже смішливим лейтенантом (Собко, Запорука..
Словник української мови в 11 томах
-
смішливий —
Смішли́вий, -а, -е Любящій посмѣяться. МВ. (О. 1862. III. 57). Давно вже він не бачив свого смішливого приятеля. К. ЧР. 21.
Словник української мови Грінченка