соколя

соколя́

-яти, с.

1》 Пташа соколиці.

2》 Пестл. до сокіл I 2), 3)

Значення в інших словниках

1. соколя — соколя́ іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. соколя — СОКОЛЯ́, ля́ти, с. 1. Пташа соколиці. 2. Пестл. до со́кіл¹ 2, 3. – Оце косарі. Оце робота, – удавано захоплюючись, узявся в боки Повчанський. – Спасибі, соколята (З.  Словник української мови у 20 томах
3. соколя — СОКОЛЯ́, я́ти, с. 1. Пташа соколиці. 2. Пестл. до со́кіл¹ 2, 3. Ой, на нашій Чорногорі сніги забіліли, Як радянські соколята до нас прилетіли (Коломийки, 1969, 393); — Оце косарі. Оце робота, — удавано захоплюючись, узявся в боки Повчанський.  Словник української мови в 11 томах
4. соколя — Соколя, -ляти с. Соколенокъ. Мил. 219. Ой високо соколяті угору літати. Мет. 8.  Словник української мови Грінченка