соколя

Соколя, -ляти

с. Соколенокъ. Мил. 219. Ой високо соколяті угору літати. Мет. 8.

Значення в інших словниках

1. соколя — соколя́ іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. соколя — -яти, с. 1》 Пташа соколиці. 2》 Пестл. до сокіл I 2), 3)  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. соколя — СОКОЛЯ́, ля́ти, с. 1. Пташа соколиці. 2. Пестл. до со́кіл¹ 2, 3. – Оце косарі. Оце робота, – удавано захоплюючись, узявся в боки Повчанський. – Спасибі, соколята (З.  Словник української мови у 20 томах
4. соколя — СОКОЛЯ́, я́ти, с. 1. Пташа соколиці. 2. Пестл. до со́кіл¹ 2, 3. Ой, на нашій Чорногорі сніги забіліли, Як радянські соколята до нас прилетіли (Коломийки, 1969, 393); — Оце косарі. Оце робота, — удавано захоплюючись, узявся в боки Повчанський.  Словник української мови в 11 томах