Значення в інших словниках
-
солонинка —
солони́нка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
солонинка —
СОЛОНИ́НКА, и, ж. Пестл. до солони́на. Стою, мовчу, а він на своє завертає: “Грошима, каже, багато не обіцяю, але їстимеш добре. Не тільки мамалигу з квасним молоком, а й капусти густої з сметаною покуштуєш, і солонинки кавалочок дістанеш...” (І.
Словник української мови у 20 томах
-
солонинка —
СОЛОНИ́НКА, и, ж. Пестл. до солони́на. Стою, мовчу, а він на своє завертає: «Грошима, каже, багато не обіцяю, але їстимеш добре. Не тільки мамалигу з квасним молоком, а й капусти густої з сметаною покуштуєш, і солонинки кавалочок дістанеш…» (Мур., Бук.
Словник української мови в 11 томах
-
солонинка —
Солонина, -ни ж. 1) Солонина. Не буде з пса солонини. Ном. № 1269. 2) Свиное сало. Намащуся я солониною, скочу до хлопців скалубиною. Гол. V. 683. ум. солонинка, солони́ночка.
Словник української мови Грінченка