солонинка

Солонина, -ни

ж.

1) Солонина. Не буде з пса солонини. Ном. № 1269.

2) Свиное сало. Намащуся я солониною, скочу до хлопців скалубиною. Гол. V. 683. ум. солонинка, солони́ночка.

Значення в інших словниках

1. солонинка — солони́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. солонинка — -и, ж. Пестл. до солонина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. солонинка — СОЛОНИ́НКА, и, ж. Пестл. до солони́на. Стою, мовчу, а він на своє завертає: “Грошима, каже, багато не обіцяю, але їстимеш добре. Не тільки мамалигу з квасним молоком, а й капусти густої з сметаною покуштуєш, і солонинки кавалочок дістанеш...” (І.  Словник української мови у 20 томах
4. солонинка — СОЛОНИ́НКА, и, ж. Пестл. до солони́на. Стою, мовчу, а він на своє завертає: «Грошима, каже, багато не обіцяю, але їстимеш добре. Не тільки мамалигу з квасним молоком, а й капусти густої з сметаною покуштуєш, і солонинки кавалочок дістанеш…» (Мур., Бук.  Словник української мови в 11 томах