солончаковий

солончако́вий

-а, -е.

Прикм. до солончак.

|| Із солончаками.

|| Який росте на солончаку.

Значення в інших словниках

1. солончаковий — солончако́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. солончаковий — СОЛОНЧАКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до солонча́к. Сухі місця, мокрі низини та солончакові ґрунти для малини непридатні (з наук. літ.); У солончакових сиваських степах ростимуть бавовна, рис, рожева герань та інші цінні технічні культури (з газ.  Словник української мови у 20 томах
3. солончаковий — СОЛОНЧАКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до солонча́к. Сухі місця, мокрі низини та солончакові грунти для малини непридатні (Колг. Укр., 1, 1954, 33); // Із солончаками.  Словник української мови в 11 томах