сонатний

сона́тний

-а, -е.

Прикм. до соната.

|| Який структурно, за формою або якими-небудь ознаками нагадує сонату, пов'язується чимсь з нею.

Сонатне алегро — форма музичного твору, побудована на протиставленні й розвиткові двох тем, зазвичай контрастних.

Сонатна форма — побудова музичних творів, що спирається на протиставлення і розвиток двох тем у різних тональностях.

Сонатний цикл — багаточастинна музична форма, в якій перша частина зазвичай написана у сонатній формі.

Значення в інших словниках

1. сонатний — сона́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. сонатний — СОНА́ТНИЙ, а, е. Прикм. до сона́та. Сонатний цикл; // Який структурно, формою або якими-небудь ознаками нагадує сонату, пов'язується чимсь з нею. Діалектику шевченківської драматургії композитор [С.  Словник української мови у 20 томах
3. сонатний — СОНА́ТНИЙ, а, е. Прикм. до сона́та; // Який структурно, формою або якими-небудь ознаками нагадує сонату, пов’язується чимсь з нею. Діалектику шевченківської драматургії композитор [С.  Словник української мови в 11 томах